роз'їзд

Значення в інших словниках

1. роз'їзд — роз'ї́зд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. роз'їзд — [роузйізд] -зду, м. (на) -з'д'і, мн. -здие, -з'д'іў Орфоепічний словник української мови
3. роз'їзд — -у, ч. 1》 Дія за знач. роз'їжджати. 2》 Дія за знач. роз'їжджатися 3). 3》 Невеликий кінний загін для розвідки, охорони або зв'язку між військовими частинами. 4》 Роздвоєння одноколійної залізниці, яке дає можливість розійтися зустрічним поїздам, вагонам і т. ін.; зупинка на місці такого роздвоєння. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. роз'їзд — РОЗ'Ї́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. роз'їжджа́ти. Тепер тільки я зібралась “вирівняти залеглості” в своїй кореспонденції, а то за зборами та роз'їздами набралось їх чимало (Леся Українка); Все у роз'їздах та роз'їздах [мати]. Словник української мови у 20 томах
5. роз'їзд — РОЗ'Ї́ЗД (на одноколійній залізниці); РОЗМИНО́ВКА спец. (у шахті). — Ой, це що? Дніпровський міст? От морока мені з вами! Я ж проїхала роз'їзд! (С. Олійник); Помічник його, теж літня людина, навантаживши останній вагончик, відкотив його до недалекої розминовки (І. Волошин). Словник синонімів української мови
6. роз'їзд — Роз'їзд, -ду м. Разъѣздъ. Словник української мови Грінченка