роз'їзд

РОЗ'Ї́ЗД, у, ч.

1. Дія за знач. роз'їжджа́ти.

Тепер тільки я зібралась “вирівняти залеглості” в своїй кореспонденції, а то за зборами та роз'їздами набралось їх чимало (Леся Українка);

Все у роз'їздах та роз'їздах [мати]. Нікому догледіти хлопця, своєчасно нагодувати, обіпрати (В. Логвиненко);

На щастя Варчука, завідувач земвідділу ще не повернувся з роз'їздів (М. Стельмах).

2. Дія за знач. роз'їжджа́тися 3.

На протязі перехідних кривих автомобільних шляхів здійснюється поступовий перехід від нормальної ширини проїзної частини на прямій до розширення її на круговій кривій. Завдяки цьому створюються безпечні умови роз'їзду і обгону автомобілів на кривих (з наук. літ.).

3. Невеликий кінний загін для розвідки, охорони або зв'язку між військовими частинами.

З розмов, з чуток, з усіх ознак Дізнався посланий козак, Що вирядив на цей окіл Свої роз'їзди Радзівіл (М. Бажан);

За рогом, по Київській вулиці, процокотів копитами роз'їзд (А. Головко);

Кілька разів кінні роз'їзди противника з'являлись на виднокрузі (О. Гончар).

4. Роздвоєння одноколійної залізниці, яке дає можливість розійтися зустрічним поїздам, вагонам і т. ін.; зупинка на місці такого роздвоєння.

Поїзд з евакуйованими ненадовго зупинявся на роз'їздах, щоб пропустити зустрічні ешелони з військами, з танками та іншим військовим озброєнням (Д. Ткач);

Зібравши силу парову З роз'їзду на роз'їзд, Іде наш поїзд (П. Воронько);

На роз'їзді Неруса відбулася ця знаменита зустріч (А. Шиян).