роз'їздити

РОЗ'ЇЗДИ́ТИ див. роз'їжджа́ти.

РОЗ'Ї́ЗДИТИ див. роз'ї́жджувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'їздити — роз'ї́здити дієслово доконаного виду роз'їзди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роз'їздити — I роз'їзд`итидив. роз'їжджати. II роз'`їздитидив. роз'їжджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'їздити — Роз'ї́здити, -джу, -диш гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю. Словник української мови Грінченка