1. Словник української мови Грінченка

роз'їздити

Роз'ї́здити, -джу, -диш

гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'їздити — роз'ї́здити дієслово доконаного виду роз'їзди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роз'їздити — I роз'їзд`итидив. роз'їжджати. II роз'`їздитидив. роз'їжджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'їздити — РОЗ'ЇЗДИ́ТИ див. роз'їжджа́ти. РОЗ'Ї́ЗДИТИ див. роз'ї́жджувати. Словник української мови у 20 томах