роз'їздочка
Роз'їздка, -ки
ж.
1) Разъѣздъ. Грин. III. 493.
2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. ГІ. 162. ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me