роз'їздочка

Роз'їздка, -ки

ж.

1) Разъѣздъ. Грин. III. 493.

2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. ГІ. 162. ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me