самолюб
Себелюб
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самолюб — самолю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- самолюб — див. ЕГОЇСТ. Словник синонімів Караванського
- самолюб — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- самолюб — -а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самолюб — САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (прислів'я); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова, – а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- самолюб — Кожний горне присок, під свій горнець. Кожен хоче скористати. Кожний дбає за свою шкуру. Кржен хоронить себе, аби не потерпів. Приповідки або українсько-народня філософія
- самолюб — ЕГОЇ́СТ (людина, яка понад усе ставить особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БЕЦЬ, СЕБЕЛЮ́Б, САМОЛЮ́БЕЦЬ, САМОЛЮ́Б. Іноді їй здавалося, що син виріс егоїстом, себелюбцем (П. Дорошко); — Ваше кохання стоптала жінка через власну глупоту.. Словник синонімів української мови
- самолюб — САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (Укр.. присл.., 1963, 131); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова,— а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (Фр., XVI, 1955, 29). Словник української мови в 11 томах