1. Словник синонімів української мови

самолюб

ЕГОЇ́СТ (людина, яка понад усе ставить особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БЕЦЬ, СЕБЕЛЮ́Б, САМОЛЮ́БЕЦЬ, САМОЛЮ́Б. Іноді їй здавалося, що син виріс егоїстом, себелюбцем (П. Дорошко); — Ваше кохання стоптала жінка через власну глупоту.. А ви, ображений на неї, топчете ніжні душі, користуючись їх довірливістю. Так може робити тільки себелюб (І. Цюпа); Дуже великий з нього самолюб. Бо коли зимовою порою нудьгував, то тоді приходив до них, а тепер не хоче (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самолюб — самолю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самолюб — див. ЕГОЇСТ. Словник синонімів Караванського
  3. самолюб — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  4. самолюб — -а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. самолюб — Себелюб Словник чужослів Павло Штепа
  6. самолюб — САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (прислів'я); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова, – а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  7. самолюб — Кожний горне присок, під свій горнець. Кожен хоче скористати. Кожний дбає за свою шкуру. Кржен хоронить себе, аби не потерпів. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. самолюб — САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (Укр.. присл.., 1963, 131); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова,— а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (Фр., XVI, 1955, 29). Словник української мови в 11 томах