сеньйор

Значення в інших словниках

1. сеньйор — сеньйо́р 1 іменник чоловічого роду, істота повновладний феодал сеньйо́р 2 іменник чоловічого роду, істота ввічливе звертання в іспано- та португаломовних країнах Орфографічний словник української мови
2. сеньйор — СЕНЬЙОР – СИНЬЙОР – МОНСЕНЬЙОР Сеньйор, -а. 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому належала. Літературне слововживання
3. сеньйор — I -а, ч., іст. У Західній Європі часів середньовіччя – феодал, який мав право власності на землю і повну владу на своїй території. II -а, ч. Ввічливе називання, звертання до чоловіка в Іспанії та деяких інших країнах; називання будь-якої особи чоловічої статі. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сеньйор — СЕНЬЙО́Р¹, а, ч., іст. У Західній Європі часів середньовіччя – феодал, який мав право власності на землю і повну владу (політичну, адміністративну, судову) на своїй території. Великі землевласники стали значною силою у Франкській державі. Словник української мови у 20 томах
5. сеньйор — сеньйо́р I (від лат. senior – старший) за середньовіччя в Західній Європі великий землевласник, феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому належала; вищий феодал щодо нижчого. II (ісп. senor, від лат. senior – старший) звертання до чоловіка в іспаномовних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
6. сеньйор — Сеньйо́р, -ра, -рові; -йо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сеньйор — СЕНЬЙО́Р¹, а, ч., іст. У Західній Європі часів середньовіччя — феодал, який мав право власності на землю і повну владу (політичну, адміністративну, судову) на своїй території. Великі землевласники стали значною силою у Франкській державі. Словник української мови в 11 томах