симпатичний
Приємний, гарний, охітний, чарівний, див. милий, привітний, прекраснодушний. (див. противн. антипатичний)
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- симпатичний — симпати́чний 1 прикметник який викликає симпатію симпати́чний 2 прикметник який стосується вегетативної системи Орфографічний словник української мови
- симпатичний — Приємний, привабливий, милий <�серцю>; (хлопець) жм. славний. Словник синонімів Караванського
- симпатичний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- симпатичний — I -а, -е. 1》 Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); прот. антипатичний. 2》 розм. Приємний, милий, привабливий. II -а, -е, фізіол. Який стосується відділу вегетативної нервової системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- симпатичний — СИМПАТИ́ЧНИЙ¹, а, е. 1. Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); протилежне антипатичний. Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені (М. Коцюбинський); Ми .. Словник української мови у 20 томах
- симпатичний — ПРИЄМНИЙ (про людину, її обличчя, поведінку тощо — який подобається, викликає симпатію), МИ́ЛИЙ, СЛА́ВНИЙ, ХОРО́ШИЙ, МИЛОВИ́ДИЙ, МИЛОВИ́ДНИЙ, СИМПАТИ́ЧНИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм., МИЛОЛИ́ЦИЙ розм. Словник синонімів української мови
- симпатичний — Симпати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- симпатичний — СИМПАТИ́ЧНИЙ¹, а, е. 1. Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); протилежне антипатичний. Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені (Коцюб., III, 1956, 168); Ми.. Словник української мови в 11 томах