1. Словник української мови у 20 томах

симпатичний

СИМПАТИ́ЧНИЙ¹, а, е.

1. Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); протилежне антипатичний.

Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені (М. Коцюбинський);

Ми .. довгенько й дуже любо та мило прощалися з хазяями, де зупинилися, бо дуже вони були симпатичні люди (Остап Вишня).

2. розм. Приємний, милий, привабливий.

Багаті акорди, симпатичні арії розворушили її артистичну вдачу (І. Нечуй-Левицький);

Сходами підіймається Макс. Це квітучий, добре збудований юнак з .. розумним, симпатичним обличчям (І. Кочерга);

– Особливо симпатичні взаємини встановились у мене з простим народом (Д. Бедзик).

СИМПАТИ́ЧНИЙ², а, е, фізл.

Який стосується відділу вегетативної нервової системи.

У статевозрілих самок [щурів] було проведено двобічне видалення .. симпатичних стовбурів у попереково-крижовому відділі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симпатичний — симпати́чний 1 прикметник який викликає симпатію симпати́чний 2 прикметник який стосується вегетативної системи Орфографічний словник української мови
  2. симпатичний — Приємний, привабливий, милий <�серцю>; (хлопець) жм. славний. Словник синонімів Караванського
  3. симпатичний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. симпатичний — I -а, -е. 1》 Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); прот. антипатичний. 2》 розм. Приємний, милий, привабливий. II -а, -е, фізіол. Який стосується відділу вегетативної нервової системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. симпатичний — Приємний, гарний, охітний, чарівний, див. милий, привітний, прекраснодушний. (див. противн. антипатичний) Словник чужослів Павло Штепа
  6. симпатичний — ПРИЄМНИЙ (про людину, її обличчя, поведінку тощо — який подобається, викликає симпатію), МИ́ЛИЙ, СЛА́ВНИЙ, ХОРО́ШИЙ, МИЛОВИ́ДИЙ, МИЛОВИ́ДНИЙ, СИМПАТИ́ЧНИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм., МИЛОЛИ́ЦИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. симпатичний — Симпати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. симпатичний — СИМПАТИ́ЧНИЙ¹, а, е. 1. Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); протилежне антипатичний. Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені (Коцюб., III, 1956, 168); Ми.. Словник української мови в 11 томах