сирість

Волога, вільга, вільгота, моква, мокреча, мокряччя

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирість — си́рість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сирість — -рості, ж. 1》 Властивість і стан за знач. сирий 1-3), 6). 2》 Надмір вологи де-небудь, у чомусь; підвищена вологість. 3》 розм. Специфічний запах чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сирість — СИ́РІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість і стан за знач. сири́й 1–3, 6. Уранці туманцем, удень сонечком, а увечері морозцем – повитягувало з неї [землі] усю сирість (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. сирість — ВОЛО́ГІСТЬ (наявність вологи у чомусь), ВО́ГКІСТЬ, СИ́РІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ рідше, ВІЛЬГО́ТА рідше, ВІЛЬГО́ТНІСТЬ рідше, ВІ́ЛЬГА рідше. Вологість насичувала повітря (О. Гончар); Знадвору потягнуло сирістю, важким пересиченим вогкістю повітрям (В. Словник синонімів української мови
  5. сирість — СИ́РІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість і стан за знач. сири́й 1-3, 6. Уранці туманцем, удень сонечком, а увечері морозцем — повитягувало з неї [землі] усю сирість (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. сирість — Сирість, -рости ж. 1) Сырость, влажность. 2) Особый запахъ рыбный. Ном. № 1270. Запахло на березі баговінням, мулом та риб'ячою сирістю. Левиц. І. 125. Словник української мови Грінченка