1. Словник чужослів Павло Штепа

скрючуватися

див. корчити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрючуватися — скрю́чуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скрючуватися — -уюся, -уєшся, недок., скрючитися, -чуся, -чишся, док., рідко. Згинатися, скорчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрючуватися — СКРЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СКРЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. Згинатися, скорчуватися. – Авва-вва-ва, – скрючилось [щось] од холоду й пішло качатись по снігу (С. Васильченко); Селянин аж скрючився від надмірної напруги, натискаючи на чепіги (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  4. скрючуватися — ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. Словник синонімів української мови
  5. скрючуватися — СКРЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СКРЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. Згинатися, скорчуватися. — Авва-вва-ва, — скрючилось [щось] од холоду й пішло качатись по снігу (Вас., І, 1959, 305); Селянин аж скрючився від надмірної напруги, натискаючи на чепіги (Минко, Намасте.., 1957, 22). Словник української мови в 11 томах