спасати

1. рятувати, вирятовувати, вирятувати, повирятовувати, зарятовувати, зарятувати, позарятовувати, обрятовувати, обрятувати, пообрятовувати, порятовувати, порятувати, урятовувати, урятувати, поврятовувати

2. це пасовисько

моск. рятувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасати — спаса́ти 1 дієслово недоконаного виду дати худобі з'їсти траву, посіви спаса́ти 2 дієслово недоконаного виду рятувати Орфографічний словник української мови
  2. спасати — див. РЯТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. спасати — див. рятувати Словник синонімів Вусика
  4. спасати — I -аю, -аєш і рідше спасувати, -ую, -уєш, недок., спасти, -су, -сеш; мин. ч. спас, -ла, -ло; док., перех. 1》 Пасучи, давати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін. 2》 З'їдати траву, посіви і т. ін. (про травоїдних тварин). II -аю, -аєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спасати — СПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш і рідше СПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПА́СТИ, су́, се́ш; мин. ч. спас, ла, ло; док., кого, що. 1. Пасучи, давати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін. Там чумаки ходять, В руках воли водять, Траву спасають (П. Словник української мови у 20 томах
  6. спасати — РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
  7. спасати — СПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш і рідше СПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПА́СТИ, су́, се́ш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех. 1. Пасучи, давати худобі з’їдати траву, посіви і т. ін. Там чумаки ходять, В руках воли водять, Траву спасають (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  8. спасати — I. Спаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Св. Мр. VIII. 35. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе. Ном. № 204. --------------- II. Спаса́ти, -са́ю, -єш сов. Словник української мови Грінченка