спасати

СПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш і рідше СПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПА́СТИ, су́, се́ш; мин. ч. спас, ла, ло; док., кого, що.

1. Пасучи, давати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін.

Там чумаки ходять, В руках воли водять, Траву спасають (П. Чубинський);

На безконечних просторах – лиш гуцул ще спасує маржинков [маржинкою] вершечки трав (Г. Хоткевич);

Бувають .. випадки, коли озимина переростає і її спасують (з наук. літ.).

2. З'їдати траву, посіви і т. ін. (про травоїдних тварин).

Спасає зілля сивий оленець (з думи).

СПАСА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., СПАСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. спас, ла́, ло́; док., кого, що.

1. розм. Те саме, що рятува́ти.

Сам [цар] спасав своїх мирян (І. Котляревський);

– Хто такий? Чого тут лазиш? .. – Корову спасаю, самі знаєте, яке наше життя: все забирає німець. Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник);

[Петро:] Галя прибігала до мене, уся в сльозах... Плаче, голосе [голосить]: спаси мене, спаси! Батько, каже, силують за Печарицю заміж (Панас Мирний);

Лаврін висмикнув з Мелащиних рук рогача і спас живоття трьом полумискам (І. Нечуй-Левицький).

2. рел. За християнським віровченням – визволяти від вічних мук у загробному житті.

Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе (Номис);

– Святая сило! Спаси мене, мій Боже милий! – Тілько й промовила [Марія] (Т. Шевченко).

(1) Бо́же (Го́споди) [тебе́ (мене́, його́ і т. ін.)] спаси́ – уживається для вираження небажаності, недопустимості, заперечення чого-небудь.

Боже ж тебе спаси – не бий по людині, а бий по дровах (Г. Хоткевич);

[Терещенко (перебиває):] Я різався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись... Я карти ненавиджу! (О. Корнійчук);

(2) Спаса́ти / спасти́ [свою́] ду́шу – у християнському віровченні – подвижництвом, постом, молитвами замолювати гріхи, визволятися від вічних мук.

В ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (І. Франко);

[Кнуриха:] Ти ж сам крутив та вертів, та й довертівся до того, що одна [дочка] душу запакувала. Хай же хоч друга спасе свою (Панас Мирний).

◇ Хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить) / поми́лує (спасе́) див. ма́ти¹.