спасати

СПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш і рідше СПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПА́СТИ, су́, се́ш; мин. ч. спас, ла, ло; док., кого, що.

1. Пасучи, давати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін.

Там чумаки ходять, В руках воли водять, Траву спасають (П. Чубинський);

На безконечних просторах – лиш гуцул ще спасує маржинков [маржинкою] вершечки трав (Г. Хоткевич);

Бувають .. випадки, коли озимина переростає і її спасують (з наук. літ.).

2. З'їдати траву, посіви і т. ін. (про травоїдних тварин).

Спасає зілля сивий оленець (з думи).

СПАСА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., СПАСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. спас, ла́, ло́; док., кого, що.

1. розм. Те саме, що рятува́ти.

Сам [цар] спасав своїх мирян (І. Котляревський);

– Хто такий? Чого тут лазиш? .. – Корову спасаю, самі знаєте, яке наше життя: все забирає німець. Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник);

[Петро:] Галя прибігала до мене, уся в сльозах... Плаче, голосе [голосить]: спаси мене, спаси! Батько, каже, силують за Печарицю заміж (Панас Мирний);

Лаврін висмикнув з Мелащиних рук рогача і спас живоття трьом полумискам (І. Нечуй-Левицький).

2. рел. За християнським віровченням – визволяти від вічних мук у загробному житті.

Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе (Номис);

– Святая сило! Спаси мене, мій Боже милий! – Тілько й промовила [Марія] (Т. Шевченко).

(1) Бо́же (Го́споди) [тебе́ (мене́, його́ і т. ін.)] спаси́ – уживається для вираження небажаності, недопустимості, заперечення чого-небудь.

Боже ж тебе спаси – не бий по людині, а бий по дровах (Г. Хоткевич);

[Терещенко (перебиває):] Я різався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись... Я карти ненавиджу! (О. Корнійчук);

(2) Спаса́ти / спасти́ [свою́] ду́шу – у християнському віровченні – подвижництвом, постом, молитвами замолювати гріхи, визволятися від вічних мук.

В ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (І. Франко);

[Кнуриха:] Ти ж сам крутив та вертів, та й довертівся до того, що одна [дочка] душу запакувала. Хай же хоч друга спасе свою (Панас Мирний).

◇ Хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить) / поми́лує (спасе́) див. ма́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасати — спаса́ти 1 дієслово недоконаного виду дати худобі з'їсти траву, посіви спаса́ти 2 дієслово недоконаного виду рятувати Орфографічний словник української мови
  2. спасати — див. РЯТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. спасати — див. рятувати Словник синонімів Вусика
  4. спасати — I -аю, -аєш і рідше спасувати, -ую, -уєш, недок., спасти, -су, -сеш; мин. ч. спас, -ла, -ло; док., перех. 1》 Пасучи, давати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін. 2》 З'їдати траву, посіви і т. ін. (про травоїдних тварин). II -аю, -аєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спасати — 1. рятувати, вирятовувати, вирятувати, повирятовувати, зарятовувати, зарятувати, позарятовувати, обрятовувати, обрятувати, пообрятовувати, порятовувати, порятувати, урятовувати, урятувати, поврятовувати 2. це пасовисько моск. рятувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. спасати — РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
  7. спасати — СПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш і рідше СПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПА́СТИ, су́, се́ш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех. 1. Пасучи, давати худобі з’їдати траву, посіви і т. ін. Там чумаки ходять, В руках воли водять, Траву спасають (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  8. спасати — I. Спаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Св. Мр. VIII. 35. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе. Ном. № 204. --------------- II. Спаса́ти, -са́ю, -єш сов. Словник української мови Грінченка