спасатися

СПАСА́ТИСЯ¹, а́ється, недок.

Пас. до спаса́ти¹.

СПАСА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., СПАСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. спа́сся, спасла́ся, ло́ся; док.

1. розм. Те саме, що рятува́тися 1.

Дали [воїни] якраз до лісу тягу, Бистріше бігли од хортів; Спасались бідні на одвагу Від супостатів, ворогів (І. Котляревський);

Я вже пошила .. плаття, на Лимані буду спасатися від жари у йому [ньому] (Леся Українка);

– Ну, слава тобі Господи! – гадаємо. – Таки ми на сей раз спаслися! (І. Франко);

Марусяк рвонув його за бороду, і, лиш бистрим рухом підкинувши голову, корчмар спасся (Г. Хоткевич).

2. рел. За християнським віровченням – подвижництвом, постом, молитвами замолювати гріхи, визволятися від вічних мук.

– Недалеко відсіля спасається пустельник; велику силу він має у Господа – усякий гріх одмолить (О. Стороженко);

Знає [Левко] дуже добре, що в монастирі не спасаються, а ведуть розпутне життя (М. Коцюбинський);

– А хто піде в Єрусалим або щороку в Києві в Лаврі паску їстиме.., той спасеться (І. Нечуй-Левицький).