спохвату

Значення в інших словниках

1. спохвату — спо́хвату прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. спохвату — пр., похапцем, поспіхом, хапцем, нашвидку, хапаючись; згарячу, зопалу. Словник синонімів Караванського
3. спохвату — див. зопалу; поспіхом; швидко Словник синонімів Вусика
4. спохвату — присл., розм. Дуже швидко, поспішаючи; поспіхом, похапцем. || У пориві якого-небудь почуття; згарячу. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спохвату — СПО́ХВАТУ, присл., розм. Дуже швидко, поспішаючи; поспіхом, похапцем. Вискочила [Настуся] на вулицю, зопалу та спохвату забувши навіть зачинить двері (І. Словник української мови у 20 томах
6. спохвату — ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донченко); Я згарячу підвівся, скинув з себе гімнастерку (А. Словник синонімів української мови
7. спохвату — Спо́хвату, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спохвату — СПО́ХВАТУ, присл., розм. Дуже швидко, поспішаючи; поспіхом, похапцем. Вискочила [Настуся] на вулицю, зопалу та спохвату забувши навіть зачинить двері (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. спохвату — Спо́хвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка