спуск

Значення в інших словниках

1. спуск — спуск 1 іменник чоловічого роду дія спуск 2 іменник чоловічого роду похила поверхня; пробіл, чисте місце у верхній частині сторінки перед початком розділу — друк. спуск 3 іменник чоловічого роду спусковий гачок Орфографічний словник української мови
2. спуск — (східчастий) сходи; (кріса) цинґель, гачок, курок; (кому) ФР. ПОПУСК, пільга; (дія) спускання, (літака) зниження, (з гори) з'їзд; (овець) парування. Словник синонімів Караванського
3. спуск — ч. 1》 род. -у. Дія за знач. спускати і спускатися. 2》 род. -у. Похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз. 3》 род. -а, військ. Те саме, що Спусковий гачок (див. гачок). 4》 род. -у, друк. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спуск — СПУСК, ч. 1. род. у. Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися. Прокопував [бразилець] біля нас канаву для спуску води (І. Муратов); Оддає [Панько] на спуск свої ставки... (П. Словник української мови у 20 томах
5. спуск — не дава́ти / не да́ти спу́ску кому і без додатка. Бути надзвичайно вимогливим до кого-небудь, не прощати комусь провини, не залишати кого-небудь безкарним за непорядні дії, вчинки тощо. (Третій молодий ткач:) Ось ходіть лишень, дядьку, з нами!... Фразеологічний словник української мови
6. спуск — ГАШЕ́ТКА (гачок для спускання курка вогнепальної зброї), СПУСКОВИ́Й ГАЧО́К, СПУСК, СОБА́ЧКА розм. (крім кулемета). Костенко натиснув на гашетку і блискучим оком дивився крізь мушку, як один за одним падали німецькі солдати (І. Словник синонімів української мови
7. спуск — Спуск, -ку; спу́ски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спуск — СПУСК, ч. 1. род. у. Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися. Прокопував [бразілець] біля нас канаву для спуску води (Мур., Бук. повість, 1959, 79); Оддає [Панько] на спуск свої ставки… (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
9. спуск — Спуск, -ку м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32. Словник української мови Грінченка