спішка

Значення в інших словниках

1. спішка — спі́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. спішка — -и, ж., розм. Дія і стан за знач. спішити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спішка — СПІ́ШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спіши́ти 1. – Прошу слова для позачергової заяви. – В залі зашуміли. – Що там за спішка?! (А. Головко). (1) Не спі́шка (спі́шки) – щось не є терміновим, негайним. Не було ґудзика біля коміра. Тихін сказав жінці. Словник української мови у 20 томах
4. спішка — ПО́СПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм., СПІ́ШКА розм., ХАПАНИ́НА розм., ХАПАТНЯ́ розм., ПО́КВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я. Словник синонімів української мови
5. спішка — СПІ́ШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спіши́ти 1. — Прошу слова для позачергової заяви. — В залі зашуміли. — Що там за спішка?! (Головко, II, 1957, 522). Без спі́шки — те саме, що Без по́спіху ( див. по́спіх). Словник української мови в 11 томах