старанний

Значення в інших словниках

1. старанний — стара́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. старанний — Ретельний, дбайливий пильний, с. ревний, (у праці) загарливий; д. старливий, старовливий; п! АКУРАТНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. старанний — див. роботящий; сумлінний Словник синонімів Вусика
4. старанний — [старан:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
5. старанний — СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (М. Гірник); Слава про Данила пройшла далеко, що він до письма старанний (А. Словник української мови у 20 томах
6. старанний — -а, -е. Який дбайливо, ретельно виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. || Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно. || Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них. Старанний почерк. Старанний вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. старанний — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови
8. старанний — Стара́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. старанний — СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Гірник, Стартують.. Словник української мови в 11 томах
10. старанний — Старанний, -а, -е Старательный, заботливый. Словник української мови Грінченка