1. Словник української мови в 11 томах

старанний

СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний.

Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Гірник, Стартують.., 1963, 10);

Слава про Данила пройшла далеко, що він до письма старанний (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 416);

В вечірню школу йде Оксана, — Вона кінча десятий клас. В роботі щира і старанна, Проста дівчина — без прикрас (Забашта, Нові береги, 1950, 92);

// Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно.

Видання мені сподобалося:.. дешево і старанна коректа (Коцюб., III, 1956, 126);

Старанна праця, що забезпечила високі врожаї, дала нам змогу перевиконати план продажу зерна державі (Хлібороб Укр., 1, 1968, 6);

Систематичний і старанний технічний догляд, дбайливе ставлення до машин і правильна їх експлуатація — основа безперебійної і тривалої їх роботи (Рад. Укр., 20.I 1954, 2);

// Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них.

Старанний почерк; Старанний вигляд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старанний — стара́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старанний — Ретельний, дбайливий пильний, с. ревний, (у праці) загарливий; д. старливий, старовливий; п! АКУРАТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. старанний — див. роботящий; сумлінний Словник синонімів Вусика
  4. старанний — [старан:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. старанний — див. ревний, ретивий, енергійний, усердний Словник чужослів Павло Штепа
  6. старанний — СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (М. Гірник); Слава про Данила пройшла далеко, що він до письма старанний (А. Словник української мови у 20 томах
  7. старанний — -а, -е. Який дбайливо, ретельно виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. || Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно. || Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них. Старанний почерк. Старанний вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. старанний — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови
  9. старанний — Стара́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. старанний — Старанний, -а, -е Старательный, заботливый. Словник української мови Грінченка