1. Словник української мови в 11 томах

старанно

СТАРА́ННО. Присл. до стара́нний.

Підняв [Карпо Петрович].. картуз, обтер старанно (Коцюб., II, 1955, 380);

— Нехай і в нашій хаті буде свято, — говорив Антон, старанно розтрушуючи сіно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 145);

Вона любила свою роботу, виконувала її старанно, не уявляючи собі людського життя без праці (Дмит., Наречена, 1959, 237);

*Образно. Вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині (Коцюб., II, 1955, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старанно — стара́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. старанно — (перев. стерегти, берегти, охороняти) як зіницю ока (як око); як ока [в голові (в лобі)]; паче ока, заст. Товариші робітники, солдати, селяни і всі трудящі! Беріть усю владу в руки своїх Рад. Словник фразеологічних синонімів
  3. старанно — див. ревно, добросовісно, акуратно, енергійно, совісно Словник чужослів Павло Штепа
  4. старанно — СТАРА́ННО. Присл. до стара́нний. Підняв [Карпо Петрович].. картуз, обтер старанно (М. Коцюбинський); – Нехай і в нашій хаті буде свято, – говорив Антон, старанно розтрушуючи сіно (С. Словник української мови у 20 томах
  5. старанно — Присл. до старанний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. старанно — Стара́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. старанно — Старанно нар. Старательно, заботливо. Словник української мови Грінченка