старання

Значення в інших словниках

1. старання — стара́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. старання — Ретельність, дбайливість, дбання; намагання; (великі) мн. ЗУСИЛЛЯ. Словник синонімів Караванського
3. старання — [старан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
4. старання — СТАРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стара́тися. Перші трудові гроші. Односельчани принесли: “От тобі, Павлику, за пастухове старання” (з газ.); Ми з великим старанням і любов'ю виконали перше, і друге, і третє замовлення (І. Микитенко). 2. перев. мн. Словник української мови у 20 томах
5. старання — -я, с. 1》 Дія за знач. старатися. 2》 перев. мн. Зусилля, спрямовані на досягнення, виконання чого-небудь. || чиїми, тільки в оруд. в. Завдяки чиїмсь зусиллям, чиємусь клопотанню, піклуванню тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. старання — НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯ перев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯ перев. мн., підсил.; ПОТУ́ГИ мн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Словник синонімів української мови
7. старання — Стара́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. старання — СТАРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стара́тися. Перші трудові гроші. Односельчани принесли: «От тобі, Павлику, за пастухове старання» (Рад. Укр., 13.VIII 1962, 3); Ми з великим старанням і любов’ю виконали перше, і друге, і третє замовлення (Мик. Словник української мови в 11 томах
9. старання — Стара́ння, -ня с. Стараніе, попеченіе, забота. Видно, то мої братіки сюда з тяжкої неволі утікали, об мені велике старанне мали. ЗОЮР. І. 35. Словник української мови Грінченка