Значення в інших словниках

  1. старатель — стара́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. старатель — СТАРА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг (з газ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. старатель — -я, ч. 1》 Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). 2》 заст. Дбайливець, піклувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старатель — СТАРА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг; *Образно. Словник української мови в 11 томах