1. Великий тлумачний словник сучасної мови

старатель

стара́тель

-я, ч.

1》 Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом).

2》 заст. Дбайливець, піклувальник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старатель — стара́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. старатель — Дбач, кукібник, (вона) дбаха, кукібниця, див. роботящий, старанний, енергійний, ретивий, трудолюбивий Словник чужослів Павло Штепа
  3. старатель — СТАРА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг (з газ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. старатель — СТАРА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг; *Образно. Словник української мови в 11 томах