старатель
стара́тель
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старатель — Дбач, кукібник, (вона) дбаха, кукібниця, див. роботящий, старанний, енергійний, ретивий, трудолюбивий Словник чужослів Павло Штепа
- старатель — СТАРА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг (з газ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- старатель — -я, ч. 1》 Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). 2》 заст. Дбайливець, піклувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старатель — СТАРА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг; *Образно. Словник української мови в 11 томах