стидити

Значення в інших словниках

1. стидити — стиди́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. стидити — СТИДИ́ТИ, джу́, ди́ш і розм. СТИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого. Докоряти за що-небудь, викликаючи у когось почуття стида; соромити. Піп сьогодні стидив його, що таке діло робиться без участі сільського вчителя (С. Васильченко); Зануда.. Словник української мови у 20 томах
3. стидити — -джу, -диш і розм. стидати, -аю, -аєш, недок., перех. Докоряти за що-небудь, викликаючи у когось почуття стида; соромити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стидити — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
5. стидити — СТИДИ́ТИ, джу́, ди́ш і розм. СТИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Докоряти за що-небудь, викликаючи у когось почуття стида; соромити. Піп сьогодні стидив його, що таке діло робиться без участі сільського вчителя (Вас., І, 1959, 84); Зануда.. Словник української мови в 11 томах
6. стидити — Стиди́ти, -джу́, -ди́ш гл. Стыдить. Словник української мови Грінченка