стрімголов

1. прожогом, прожога, спрожога, спрожогу, спрожогом, відрухово, навальне, опукою, посмиком, шарпко, швидко, див. враз, екстрено, мигом, скоро

2. коміть головою, стовбула, суньголов, сторчголов, сторчака, сторчма, сторчки, сторч

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрімголов — стрі́мголо́в прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. стрімголов — пр., прожогом, стрілою, кулею, навально, рвучко, сов. стрімко, (падати) каменем, д. суньголов; (пірнати) сторчголов, сторч головою; п! НАОСЛІП. Словник синонімів Караванського
  3. стрімголов — див. сторчма Словник синонімів Вусика
  4. стрімголов — СТРІ́МГОЛО́В, присл. 1. Дуже швидко, прожогом. Розвідники, вішаючи на груди автомати, стрімголов кинулися до коней (О. Гончар); – Це він! Шевченко! – раптом вигукнув Лазаревський і стрімголов вибіг з кімнати (З. Словник української мови у 20 томах
  5. стрімголов — присл. 1》 Дуже швидко, прожогом. 2》 Вниз головою, сторч головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стрімголов — СТОРЧ (униз головою), СТОРЧАКА́, СТОРЧГОЛІ́В, СТОРЧГОЛО́В, СТРІМГОЛО́В, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОВБУЛА́ розм., ШКЕРЕБЕРТЬ розм. З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою (Б. Словник синонімів української мови
  7. стрімголов — Стрі́мголо́в, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стрімголов — СТРІМГОЛО́В, присл. 1. Дуже швидко, прожогом. Розвідники, вішаючи на груди автомати, стрімголов кинулися до коней (Гончар, III, 1959, 436); — Це він! Шевченко! — раптом вигукнув Лазаревський і стрімголов вибіг з кімнати (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  9. стрімголов — Стрімголов нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. І. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59. Словник української мови Грінченка