стрічати

Зустрічати, зустрінути, позустрічати, здибувати, здибати, поздибувати, надибувати, надибати, понадибувати, подибувати, подибати, нахоплятися, нахопитися, понахоплюватися, спіткати, спіткнути, поспіткати, трапитися, натраплятися, натрапитися, понатраплятися, потраплятися, потрапитися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрічати — стріча́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. стрічати — СТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко СТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТРІ́НУТИ, СТРІ́ТИ, стрі́ну, стрі́неш, діал. СТРІ́ТИТИ, стрі́чу, стрі́тиш, док., кого, що. Те саме, що зустріча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. стрічати — -аю, -аєш і рідко стрівати, -аю, -аєш, недок., стрінути і стріти, стріну, стрінеш, діал. стрітити, стрічу, стрітиш, док., перех. Те саме, що зустрічати. Стрічати поглядом — дивитися в очі кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрічати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. стрічати — Стріча́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стрічати — СТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко СТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТРІ́НУТИ і СТРІ́ТИ, стрі́ну, стрі́неш, діал. СТРІ́ТИТИ, стрі́чу, стрі́тиш, док., перех. Те саме, що зустріча́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. стрічати — Стріча́ти, -ча́ю, -єш гл. = стрівати. Я пішов його стрічати. Г. Барв. 441. Словник української мови Грінченка