стрічати
СТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко СТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТРІ́НУТИ, СТРІ́ТИ, стрі́ну, стрі́неш, діал. СТРІ́ТИТИ, стрі́чу, стрі́тиш, док., кого, що.
Те саме, що зустріча́ти.
Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок);
На царині, де обривається перед лугом лінія плотів, отець Вікентій стрічав трьох у лискучих сукнях дівчат (М. Стельмах);
Стрівають їх знайомі, становляться, розпитують (Панас Мирний);
Вона була переповнена радістю і обдаровувала нею сьогодні всіх, кого тільки стрівала (О. Копиленко);
Коли в обідню пору Антін повертався додому, стрів несподівано Марту (М. Коцюбинський);
Тарас Григорович стрів на набережній чималий гурт цікавих (О. Ільченко);
Як вийшли з лісу, стрітили на стежці Гринька. Ішов супроти них (Л. Мартович);
А й іду вуличками, каміннячко лічу, Думаючи за любочком, де я його стрічу (з народної пісні);
Скільки я в житті своїм стрічав людей! І всі вони лишили в мені якусь частку себе (П. Колесник);
В кімнаті кожній, в кожному подвір'ї Стрічаю радість, щирість і довір'я (М. Гірник);
Чимало образів і епітетів “Слова” [“Слова о полку Ігоревім”] ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет “харалужний” (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у того ж Бажана (в поемі “Данило Галицький”), і у Андрія Малишка (М. Рильський);
Аж зирк, – і наймичка ввійшла На двір. Побіг [Трохим] стрічати З онуками свою Ганну (Т. Шевченко);
Отець Вікентій стрічає селян на подвір'ї, запрошує до хати (М. Стельмах);
Поїзд наближався до Лубен. За цариною його стріло три тисячі двірського лубенського війська (І. Нечуй-Левицький);
Коло ґанку стояли молодиці-приданки. Вони стріли молодих весільною піснею й провели молодих з піснями в покої (І. Нечуй-Левицький);
Опришки стріли ту звістку з шумливою радістю (Г. Хоткевич);
Надворі, бач, Наступає свято... Тяжко його, друже-брате, Самому стрічати У пустині (Т. Шевченко);
Море. Пекучий вітер. Морозяна ніч. Новий рік стрічаємо в поході (В. Логвиненко);
Я надумав стрітити його [свято] незвичайно, празнично (І. Франко);
* Образно. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (із журн.).
◇ (1) Стріча́ти / стрі́нути (стрі́ти) по́глядом (по́гляд) – дивитися в очі кому-небудь.
Він стрічає грізним поглядом очі Івана Чайченка. Той вперто дивиться на пана і йде вперед (М. Стельмах);
Твій погляд я стрів чорнобровий, У погляді – жар золотий (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- стрічати — стріча́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- стрічати — Зустрічати, зустрінути, позустрічати, здибувати, здибати, поздибувати, надибувати, надибати, понадибувати, подибувати, подибати, нахоплятися, нахопитися, понахоплюватися, спіткати, спіткнути, поспіткати, трапитися, натраплятися, натрапитися, понатраплятися, потраплятися, потрапитися Словник чужослів Павло Штепа
- стрічати — -аю, -аєш і рідко стрівати, -аю, -аєш, недок., стрінути і стріти, стріну, стрінеш, діал. стрітити, стрічу, стрітиш, док., перех. Те саме, що зустрічати. Стрічати поглядом — дивитися в очі кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрічати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
- стрічати — Стріча́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стрічати — СТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко СТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТРІ́НУТИ і СТРІ́ТИ, стрі́ну, стрі́неш, діал. СТРІ́ТИТИ, стрі́чу, стрі́тиш, док., перех. Те саме, що зустріча́ти. Словник української мови в 11 томах
- стрічати — Стріча́ти, -ча́ю, -єш гл. = стрівати. Я пішов його стрічати. Г. Барв. 441. Словник української мови Грінченка