стрічатися

СТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідко СТРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТРІ́НУТИСЯ, СТРІ́ТИСЯ, стрі́нуся, стрі́нешся, діал. СТРІ́ТИТИСЯ, стрі́чуся, стрі́тишся, док.

Те саме, що зустріча́тися.

Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися (Марко Вовчок);

Стрілись вони на вузенькій стежечці (М. Коцюбинський);

З пагорба вона спускається в долинку, і несподівано стрічається з Миколою Сенчуком (М. Стельмах);

Коло кладовища стрілася я з кумою Мотрею (І. Нечуй-Левицький);

За Волгою починались безмежні степи, пустині... Все частіше стрічалися намети башкирів, казахів (О. Іваненко);

Військовий патруль стрівся йому на розі (В. Собко);

Як іду я шляхом, Всюди позираю: Стрінеться оселя – Я її минаю (Я. Щоголів);

І князь той премудрий п'ятнадцять літ Кормив своє стадо водою І думав: – Тепер я безпечний! Уже Не стрічусь ніколи з бідою (І. Франко);

Прохав би позволити мені змінити деякі вислови, коли вони не задовольняють з лексичного боку. Таких висловів небагато, а все ж стрічаються (М. Коцюбинський);

Глянув Кайдаш на стіл: на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму (І. Нечуй-Левицький);

Десь на Збручі коло хати Стрілися два брати (П. Воронько);

Після того пам'ятного дня старі друзі стрічалися часто (О. Ільченко);

Раптом неначе пригадав [Саїд Алі] щось – сів і поїхав, гукнувши Синявіну вже з коня: – Увечері в конторі стрінемося (Іван Ле);

Влітку вони стрілися, узимку побралися (М. Стельмах);

* Образно. Серпневий день кінчається і з вечором стрічається, а з нами ліс прощається, гілками колива (Н. Забіла).

◇ О́чі (по́гляди) стріча́лися / стрі́нулися (стрі́лися, стрі́тилися) див. о́ко¹;

(1) Стріча́тися / стрі́нутися (стрі́тися) з очи́ма (по́глядом, по́глядами) з ким і без дод. – дивитися один одному в очі.

Віра угідливо доглядала чоловіка, але боялась стрічатися з ним очима (А. Шиян);

Сагайда збентежено окинув оком присутніх і стрівся поглядом з Сашею Сіверцевим (О. Гончар);

Чіпка глянув на секретаря: очима вони стрілись (Панас Мирний);

Нарешті наблизився [Петро] до хворого, стрівся очима з батьковим поглядом (Д. Бедзик);

Стрівся [Андрій] з очима двох уланів, що саме над'їхали до них (Д. Бедзик).