стрічатися

СТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко СТРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТРІ́НУТИСЯ і СТРІ́ТИСЯ, стрі́нуся, стрі́нешся, діал. СТРІ́ТИТИСЯ, стрі́чуся, стрі́тишся, док. Те саме, що зустріча́тися.

Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися (Вовчок, I, 1955, 368);

Стрілись вони на вузенькій стежечці (Коцюб., І, 1955, 468);

З пагорба вона спускається в долинку, і несподівано стрічається з Миколою Сенчуком (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 279);

Йому досадно і соромно — і він не хотів.. тепер стріватися з Наталею (Вас., ІІ, 1959, 55);

Коло кладовища стрілася я з кумою Мотрею (Н.-Лев., III, 1956, 257);

За Волгою починались безмежні степи, пустині… Все частіше стрічалися намети башкирів, казахів (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 508);

Військовий патруль стрівся йому на розі (Собко, Нам спокій.., 1959, 16);

Як іду я шляхом, Всюди позираю: Стрінеться оселя — Я її минаю (Щог., Поезії, 1958, 229);

І князь той премудрий п’ятнадцять літ Кормив своє стадо водою І думав: — Тепер я безпечний! Уже Не стрічусь ніколи з бідою (Фр., XIII, 1954, 421);

Прохав би позволити мені змінити деякі вислови, коли вони не задовольняють з лексичного боку. Таких висловів небагато, а все ж стрічаються (Коцюб., III, 1956, 244);

Глянув Кайдаш на стіл: на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму (Н.-Лев., II, 1956, 349);

Десь на Збручі коло хати Стрілися два брати (Воронько, Вел. світ, 1948, 113);

Після того пам’ятного дня старі друзі стрічалися часто (Ільч., Серце жде, 1939, 167);

Під час збирання врожаю нам допомагають шефи з швейної фабрики, з якими у нас міцна трудова дружба. Часто стрічаємося в них і в нас, обмінюємося своїми успіхами, ділимося планами на майбутнє (Хлібороб Укр., 5, 1971, 11);

Раптом неначе пригадав [Саїд Алі] щось — сів і поїхав, гукнувши Синявіну вже з коня: — Увечері в конторі стрінемося (Ле, Міжгір’я, 1953, 101);

Влітку вони стрілися, узимку побралися (Стельмах, II, 1962, 163);

*Образно. На розі, там, де вулиця завертала ліворуч і стрічалася з гірською стежкою, вожатий Максим попрощався з піонерами (Донч., II, 1956, 500);

Серпневий день кінчається і з вечором стрічається, а з нами ліс прощається, гілками колива (Забіла, У.. світ, 1960, 73).

◊ О́чі (по́гляди) стріча́лися (стрі́нулися, стрі́лися, стрі́тилися) чиї — хто-небудь дивився в очі один одному, обмінювався поглядами.

Ті рідкі випадки, коли їх очі стрічались, були пам’ятні Лазареві і віщували недобре (Коцюб., II, 1955, 191);

Їх погляди стрітилися і сховалися (Коб., За ситуаціями, 1914, 26);

Стріча́тися (стрі́нутися, стрі́тися) очи́ма (по́глядом, по́глядами) з ким і без додатка; Стріча́тися (стрі́нутися, стрі́тися) з очи́ма чиїми (з по́глядом чиїм) — дивитися один одному в очі.

Віра угідливо доглядала чоловіка, але боялась стрічатися з ним очима (Шиян, Баланда, 1957, 49);

Сагайда збентежено окинув оком присутніх і стрівся поглядом з Сашею Сіверцевим (Гончар, III, 1959, 141);

Чіпка глянув на секретаря: очима вони стрілись (Мирний, І, 1949, 254);

Я стрівся з його очима (Коцюб., II, 1955, 403);

Нарешті наблизився [Петро] до хворого, стрівся очима з батьковим поглядом (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 34);

Стрівся [Андрій] з очима двох уланів, що саме над’їхали до них (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 17).