1. Словник української мови в 11 томах

стрічечка

СТРІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́чка.

Старших дівчаток Олена Антонівна обділила стрічечками (М. Ол., Леся, 1960, 55);

Червоні стрічечки від коміра вишиваної сорочки повільно тріпотіли на його широких плечах (Рибак, Опов., 1949, 25);

Блимнули яскраві стрічечки вогників. Дніпро спалахнув цілим каскадом світла (Коцюба, Нові береги, 1959, 140);

На рожевій щоці текла вниз тонесенька стрічечка води (Коп., Вибр., 1948, 9);

Оце читав я про світи, Про всякі землі та країни; Бажав хоч стрічечку знайти Про долю нені-України (Граб., І, 1959, 383);

*У порівн. Он яро́чки зелененькі, Стежечки́ по них маленькі, Перевиті, мов стрічечки, Збігаються до річечки (Л. Укр., І, 1951, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрічечка — стрі́чечка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрічечка — див. стрічка Словник синонімів Вусика
  3. стрічечка — [стр’ічеичка] -чкие, д. і м. -еиц':і, мн. -чки, -чок дв'і стр'ічеичкие Орфоепічний словник української мови
  4. стрічечка — СТРІ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́чка. Старших дівчаток Олена Антонівна обділила стрічечками (М. Олійник); Червоні стрічечки від коміра вишиваної сорочки повільно тріпотіли на його широких плечах (Н. Рибак); Блимнули яскраві стрічечки вогників. Словник української мови у 20 томах
  5. стрічечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стрічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стрічечка — Стрі́чечка, -чки, -чці; -чечки́, -чечо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стрічечка — Стрічечка, -ки ж. ум. отъ стрічка. Словник української мови Грінченка