стрічка

СТРІ́ЧКА, и, ж.

1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін.

Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (Н.-Лев., VII, 1966, 288);

Катя розв’язала рожеву стрічку на коробці, подивилася на цукерки (Забіла, Катруся.., 1955, 14);

Дівчата нам стрічки червоні пришивали, і хлопці радо йшли озброєні до лав (Сос., І, 1957, 261);

Грива його коня вже третій день була заквітчана пахучим бузком, і Хомин автомат був теж обплетений квітами та стрічками (Гончар, III, 1959, 422);

*Образно. Сонячні промені переплітаються з дитячим галасом і закосичують золотими стрічками шовкове дитяче волосся… (Вишня, І, 1956, 398);

Перед нами карта, облямована кольоровою стрічкою кордонів і границь (Рад. Укр., 17.І 1948, 2);

*У порівн. Пішла [Соломія] вздовж лісу, поглядаючи на довгу вузьку прогалину, котра тяглася, неначе зелена стрічка (Н.-Лев., VI, 1966, 384).

2. Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі.

Він скоса позирав на їх парадні мундири з блискучими золотими гудзи-ками, на ордени та медалі з барвистими шовковими стрічками (Тулуб, В степу.., 1964, 376);

На грудях, причеплені до смугастих стрічок, теліпалися хрести (Чорн., Визвол. земля, 1959,86);

// Спеціально оформлена смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, яку носять замість відповідного ордена або медалі.

З-під безрукавки визирала планка орденських стрічок на лівому борту піджака (Коп., Лейтенанти, 1947, 168);

Про хоробрість старшого лейтенанта складалися легенди, а орденські стрічки, що в п’ять рядів красувалися на його грудях, підтверджували правдивість цих легенд (Багмут, Щасл. день.., 1951, 66).

3. перен. Те, що тягнеться вузькою довгою смужкою (про шосе, річку, дорогу і т. ін.).

Рівна, блискуча стрічка шосе вела кудись у чарівну далину, бігла через села й містечка (Збан., Незабутнє, 1953, 56);

Леся стала на високім пагорбі й замилувалась голубою стрічкою Дніпра-Славутича (М. Ол., Леся, 1960, 191);

Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху (Ткач, Плем’я.., 1961, 350);

// Ряд людей, машин і т. ін., вишикуваних в одну шеренгу, лінію, що стоять або рухаються.

— Вистроїти в два ряди! — наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися, розтягаючись у довгу стрічку (Багмут, Опов., 1959, 21);

// Ряди висаджених рослин.

У грунтових теплицях розсаду висаджують стрічковим способом з відстанню між стрічками 60-70 см (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 56);

// у знач. присл. стрі́чкою. У формі однієї смуги, лінії.

За селом, в тіні зубчастих горбів, тяглися чорною стрічкою виноградники (Коцюб., І, 1955, 265);

Довгою стрічкою, вигинаючись у низовинах, між барханами, їхали джигіти (Десняк, Десну.., 1949, 519);

Широкою нескінченною стрічкою йдуть танки (Рад. Укр., 4.ІV 1946, 3).

4. Довга вузька смужка певного матеріалу, що використовується в техніці чи в деяких галузях народного господарства.

Іван записував адресу, брав дріт, плоскогубці, ключі, ізоляційну стрічку і поспішав на місце аварії (Зар., Світло, 1961, 11);

Начальник відділу.. прочитав наліплену на сірий папір телеграфну стрічку (Перв., Дикий мед, 1963, 472);

Чоловік, що з району, пішов по згарищу з довгою стрічкою в руці і щось міряв, кілочки в землю забивав (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 11);

Кожне слово льотчика, що озивається з повітря, записується тут на магнітофонну стрічку (Гончар, Тронка, 1963, 294);

// Подвійна смужка парусини з гніздами для патронів.

Через плече в нього висіла стрічка з патронами (Шиян, Вибр., 1947, 222);

Кожен був зайнятий своїм. Набивали кулеметну стрічку, чистили зброю, перевіряли гранати (Ткач, Крута хвиля, 1956, 147);

// Те саме, що кінофі́льм.

Автори стрічки [«Тіні забутих предків»] зуміли показати яскраві картини життя і побуту старої Гуцульщини, що постає у всьому багатстві своїх проявів, у невгамовному буянні звуків і фарб (Нар. тв. та етн., 5, 1965, 44);

// Те саме, що кіноплі́вка.

Всього дві години на тиждень працював Лигун в селі.. Приходив у клуб, закладав стрічку, пускав мотор, а сам прогулювався, аж поки скінчиться фільм (Чаб., Тече вода.., 1961, 56);

В місті Шостка працює фабрика кіноплівки, яка випускає кольорові стрічки для зйомок широкоекранних фільмів (Цюпа, Україна.., 1960, 175).

5. Рухоме замкнуте полотно, що є основною частиною деяких пристроїв і механізмів.

Вальці для обривання качанів своїми зубцями захоплюють стебла кукурудзи, обламують качани, які потім через напрямний ківш падають на стрічку транспортера (Колг. село, 2.VII 1954, 3);

Видобута руда транспортерною стрічкою подається на фабрики (Роб. газ., 11.VІІІ 1965, 1).

6. заст. Рядок (у 2 знач.).

Рука несамовито бігає, виводячи стрічку за стрічкою (Мирний, III, 1954, 150);

Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Н.-Лев., І, 1956, 133);

Знову без передишки швидко поповзла довга, рівна стрічка слів… (Донч., V, 1957, 552).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрічка — стрі́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стрі́чки Орфографічний словник української мови
  2. стрічка — Стрі́чка. Рядок. Недавно одержав підписаний під сими стрічками від одного більшого заграничного банку порученє вишукати молодого а фахового Українця для обнятя корисної посади в тім же банку (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. стрічка — Стьожка, тасьма, бинда; (на коси) кісник; (на голову) скиндяк; (фотографічна) плівка; (транспортера) полотно; (шляху) П. стріла, струна. Словник синонімів Караванського
  4. стрічка — Бинда, кайма, кайомка, кальма, киндяк, кісник (стрічка для заплітання коси), лямівка, обвідка (на одязі), облямівка, пасмуга, скиндяк, скиндячка, смуга, смужечка, стрічечка, стьожка, стьожечка, тасьма Фразеологічні синоніми: ізоляційна стрічка; кулеметна стрічка Словник синонімів Вусика
  5. стрічка — [стр’ічка] -чкие, д. і м. стр'іц':і, мн. -чки, -чок дв'і стр'ічкие Орфоепічний словник української мови
  6. Стрічка — Нагрудна (кордон), призначена для носіння талісмана, геральдичний атрибут. Масонська стрічка у складеному виді повинна мати трикутну форму і закінчуватися на грудях гострим кутом. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. стрічка — СТРІ́ЧКА, и, ж. 1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (І. Словник української мови у 20 томах
  8. стрічка — -и, ж. 1》 Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. 2》 Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. стрічка — прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. Бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  10. стрічка — КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О. Словник синонімів української мови
  11. стрічка — Стрі́чка, -чки, -чці; стрі́чки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. стрічка — Стрічка, -ки ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. ШІ. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. ум. стрічечка. Словник української мови Грінченка