стрічка

Бинда, кайма, кайомка, кальма, киндяк, кісник (стрічка для заплітання коси), лямівка, обвідка (на одязі), облямівка, пасмуга, скиндяк, скиндячка, смуга, смужечка, стрічечка, стьожка, стьожечка, тасьма

Фразеологічні синоніми: ізоляційна стрічка; кулеметна стрічка

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрічка — стрі́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стрі́чки Орфографічний словник української мови
  2. стрічка — Стрі́чка. Рядок. Недавно одержав підписаний під сими стрічками від одного більшого заграничного банку порученє вишукати молодого а фахового Українця для обнятя корисної посади в тім же банку (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. стрічка — Стьожка, тасьма, бинда; (на коси) кісник; (на голову) скиндяк; (фотографічна) плівка; (транспортера) полотно; (шляху) П. стріла, струна. Словник синонімів Караванського
  4. стрічка — [стр’ічка] -чкие, д. і м. стр'іц':і, мн. -чки, -чок дв'і стр'ічкие Орфоепічний словник української мови
  5. Стрічка — Нагрудна (кордон), призначена для носіння талісмана, геральдичний атрибут. Масонська стрічка у складеному виді повинна мати трикутну форму і закінчуватися на грудях гострим кутом. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  6. стрічка — СТРІ́ЧКА, и, ж. 1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (І. Словник української мови у 20 томах
  7. стрічка — -и, ж. 1》 Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. 2》 Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. стрічка — прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. Бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  9. стрічка — КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О. Словник синонімів української мови
  10. стрічка — Стрі́чка, -чки, -чці; стрі́чки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. стрічка — СТРІ́ЧКА, и, ж. 1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. стрічка — Стрічка, -ки ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. ШІ. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. ум. стрічечка. Словник української мови Грінченка