стрічка

СТРІ́ЧКА, и, ж.

1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін.

Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (І. Нечуй-Левицький);

Катя розв'язала рожеву стрічку на коробці, подивилася на цукерки (Н. Забіла);

Дівчата нам стрічки червоні пришивали, і хлопці радо йшли озброєні до лав (В. Сосюра);

Грива його коня вже третій день була заквітчана пахучим бузком, і Хомин автомат був теж обплетений квітами та стрічками (О. Гончар);

* Образно. Сонячні промені переплітаються з дитячим галасом і закосичують золотими стрічками шовкове дитяче волосся... (Остап Вишня);

Перед нами карта, облямована кольоровою стрічкою кордонів і границь (з газ.);

* У порівн. Пішла [Соломія] вздовж лісу, поглядаючи на довгу вузьку прогалину, котра тяглася, неначе зелена стрічка (І. Нечуй-Левицький).

2. Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі.

Він скоса позирав на їх парадні мундири з блискучими золотими гудзиками, на ордени та медалі з барвистими шовковими стрічками (З. Тулуб);

На грудях, причеплені до смугастих стрічок, теліпалися хрести (С. Чорнобривець);

// Спеціально оформлена смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, яку носять замість відповідного ордена або медалі.

З-під безрукавки визирала планка орденських стрічок на лівому борту піджака (О. Копиленко);

Про хоробрість старшого лейтенанта складалися легенди, а орденські стрічки, що в п'ять рядів красувалися на його грудях, підтверджували правдивість цих легенд (І. Багмут).

3. перен. Те, що тягнеться вузькою довгою смужкою (про шосе, річку, дорогу і т. ін.).

Рівна, блискуча стрічка шосе вела кудись у чарівну далину, бігла через села й містечка (Ю. Збанацький);

Леся стала на високім пагорбі й замилувалась голубою стрічкою Дніпра-Славутича (М. Олійник);

Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху (Д. Ткач);

// Ряд людей, машин і т. ін., вишикуваних в одну шеренгу, лінію, що стоять або рухаються.

– Вистроїти в два ряди! – наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися, розтягаючись у довгу стрічку (І. Багмут);

// Ряди висаджених рослин.

У ґрунтових теплицях розсаду висаджують стрічковим способом з відстанню між стрічками 60–70 см (з наук.-попул. літ.);

// у знач. присл. стрі́чкою. У формі однієї смуги, лінії.

За селом, в тіні зубчастих горбів, тяглися чорною стрічкою виноградники (М. Коцюбинський);

Довгою стрічкою, вигинаючись у низовинах, між барханами, їхали джигіти (О. Десняк);

Широкою нескінченною стрічкою йдуть танки (з газ.).

4. Довга вузька смужка певного матеріалу, що використовується в техніці чи в деяких галузях народного господарства.

Іван записував адресу, брав дріт, плоскогубці, ключі, ізоляційну стрічку і поспішав на місце аварії (М. Зарудний);

Начальник відділу .. прочитав наліплену на сірий папір телеграфну стрічку (Л. Первомайський);

Чоловік, що з району, пішов по згарищу з довгою стрічкою в руці і щось міряв, кілочки в землю забивав (О. Копиленко);

Кожне слово льотчика, що озивається з повітря, записується тут на магнітофонну стрічку (О. Гончар);

// Подвійна смужка парусини з гніздами для патронів.

Через плече в нього висіла стрічка з патронами (А. Шиян);

Кожен був зайнятий своїм. Набивали кулеметну стрічку, чистили зброю, перевіряли гранати (Д. Ткач);

// Те саме, що кінофі́льм.

Автори стрічки [“Тіні забутих предків”] зуміли показати яскраві картини життя і побуту старої Гуцульщини, що постає у всьому багатстві своїх проявів, у невгамовному буянні звуків і фарб (з наук. літ.);

// Те саме, що кіноплі́вка.

Всього дві години на тиждень працював Лигун в селі .. Приходив у клуб, закладав стрічку, пускав мотор, а сам прогулювався, аж поки скінчиться фільм (М. Чабанівський);

В місті Шостка працює фабрика кіноплівки, яка випускає кольорові стрічки для зйомок широкоекранних фільмів (І. Цюпа).

5. Рухоме замкнуте полотно, що є основною частиною деяких пристроїв і механізмів.

Вальці для обривання качанів своїми зубцями захоплюють стебла кукурудзи, обламують качани, які потім через напрямний ківш падають на стрічку транспортера (з газ.);

Видобута руда транспортерною стрічкою подається на фабрики (з газ.).

6. заст. Рядок (у 2 знач.).

Рука несамовито бігає, виводячи стрічку за стрічкою (Панас Мирний);

Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (І. Нечуй-Левицький);

Знову без передишки швидко поповзла довга, рівна стрічка слів... (О. Донченко).

(1) Магні́тна стрі́чка – росій інформації у вигляді гнучкої пластмасової стрічки, покритої тонким магнітним шаром.

У 1909 році, як завжди, ні на мить не вщухали людські розмови на базарах, у кав'ярнях, на вулицях, у приватних будинках: кричали, вмовляли один одного; .. присягалися, шукали співчуття, шепталися... Та голоси ці до нас не долітали – не було ще чудесних магнітних стрічок, які увіковічнять голоси наші (з публіц. літ.);

(2) Че́кова стрі́чка – паперова стрічка, на якій видруковують касові чеки.

△ (3) Холоднока́тана стрі́чка – прокат холоднока́таний, в тому числі вироблюваний розпусканням рулонів, штаби.