1. Словник синонімів української мови

стрічка

КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О. Довженко); Ландшафт мінився щохвилини. Сергій мовчки пірнав у глиб берегів, і йому здавалося, що дивився він зараз найцікавіший фільм (Г. Епік); Автори стрічки ("Тіні забутих предків") зуміли показати яскраві картини життя і побуту старої Гуцульщини (з журналу); Вже було пізненько і кіно, мабуть, уже давно закінчилося (Григорій Тютюнник); Праворуч — Нотр-Дам. І синерама, де в кіносеансах Паризьку плівку демонструють нам (Л. Дмитерко).

ПЛІ́ВКА (для запису звуків; для фотоі кінознімання), СТРІ́ЧКА. Плівки було знято щось із сімсот метрів. З цього треба було викинути брак і решту змонтувати, вставивши титри (Ю. Яновський); Кожне слово льотчика, що озивається з повітря, записується тут на магнітофонну стрічку (О. Гончар).

РЯДО́К (кілька слів, літер або інших знаків, написаних чи надрукованих в одну лінію), СТРІ́ЧКА заст. Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння (Ю. Яновський); Видавець мені за неї (поему) По копійці дав за стрічку (В. Самійленко).

СТРІ́ЧКА (спеціально виготовлена вузька смужка якої-небудь тканини, що вживається як прикраса), СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ТА́СЬМА, СКИНДЯ́ЧКА розм., ЛЕ́НТА розм. рідше, БИ́НДА діал.; КІСНИ́К, УПЛІ́ТКА заст. (стрічка для вплітання в коси). Маруся виходить у квітках, стрічках, з вишиваними рушниками у руках (І. Нечуй-Левицький); Червона стьожка палає в її косах, як рубін (І. Багмут); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі (П. Тичина); Ой поїхав мій миленький за Тернопіль далі, Купить мені синю бинду, червоні коралі (коломийка); Сама (мати) чесала їй голову і вплітала в коси нові кісники (М. Коцюбинський); — То би ті (тобі) в уплітках було файно (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрічка — стрі́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стрі́чки Орфографічний словник української мови
  2. стрічка — Стрі́чка. Рядок. Недавно одержав підписаний під сими стрічками від одного більшого заграничного банку порученє вишукати молодого а фахового Українця для обнятя корисної посади в тім же банку (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. стрічка — Стьожка, тасьма, бинда; (на коси) кісник; (на голову) скиндяк; (фотографічна) плівка; (транспортера) полотно; (шляху) П. стріла, струна. Словник синонімів Караванського
  4. стрічка — Бинда, кайма, кайомка, кальма, киндяк, кісник (стрічка для заплітання коси), лямівка, обвідка (на одязі), облямівка, пасмуга, скиндяк, скиндячка, смуга, смужечка, стрічечка, стьожка, стьожечка, тасьма Фразеологічні синоніми: ізоляційна стрічка; кулеметна стрічка Словник синонімів Вусика
  5. стрічка — [стр’ічка] -чкие, д. і м. стр'іц':і, мн. -чки, -чок дв'і стр'ічкие Орфоепічний словник української мови
  6. Стрічка — Нагрудна (кордон), призначена для носіння талісмана, геральдичний атрибут. Масонська стрічка у складеному виді повинна мати трикутну форму і закінчуватися на грудях гострим кутом. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. стрічка — СТРІ́ЧКА, и, ж. 1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (І. Словник української мови у 20 томах
  8. стрічка — -и, ж. 1》 Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. 2》 Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. стрічка — прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. Бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  10. стрічка — Стрі́чка, -чки, -чці; стрі́чки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. стрічка — СТРІ́ЧКА, и, ж. 1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. стрічка — Стрічка, -ки ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. ШІ. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. ум. стрічечка. Словник української мови Грінченка