Значення в інших словниках

  1. суверен — сувере́н іменник чоловічого роду, істота носій верховної влади Орфографічний словник української мови
  2. суверен — СУВЕРЕ́Н, а, ч. Носій верховної влади. Літописи називають галицьких бояр “мужами галицькими” .. І дійсно, це були великі феодальні суверени, подібні до західноєвропейських баронів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. суверен — -а, ч. Носій верховної влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суверен — сувере́н (франц. souverain, від лат. superanus – правитель) носій верховної влади. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. суверен — Незалежний володар, який не підлягає жодному контролю. Універсальний словник-енциклопедія
  6. суверен — Сувере́н, -на; -ре́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. суверен — СУВЕРЕ́Н, а, ч. Носій верховної влади. Літописи називають галицьких бояр «мужами галицькими».. І дійсно, це були великі феодальні суверени, подібні до західноєвропейських баронів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 446). Словник української мови в 11 томах