судящий

Значення в інших словниках

1. судящий — СУДЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Який чинить суд. Почала [хазяйка] Івзі розказувати, як у судящих панів поводиться (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. ім. судя́щий, щого, ч. Суддя. Вийшов судящий, на всіх позирнув (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
2. судящий — -а, -е, заст. Який чинить суд. || у знач. ім. судящий, -щого, ч. Суддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. судящий — СУДЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Який чинить суд. Почала [хазяйка] Івзі розказувати, як у судящих панів поводиться (Кв.-Осн., II, 1956, 282); // у знач. ім. судя́щий, щого, ч. Суддя. Вийшов судящий, на всіх позирнув (Щог., Поезії, 1958, 477). Словник української мови в 11 томах
4. судящий — Судящий, -а, -е 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273. см. судній 3. Словник української мови Грінченка