судящий
судя́щий
-а, -е, заст.
Який чинить суд.
|| у знач. ім. судящий, -щого, ч. Суддя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- судящий — Судовий, судівний Словник чужослів Павло Штепа
- судящий — СУДЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Який чинить суд. Почала [хазяйка] Івзі розказувати, як у судящих панів поводиться (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. ім. судя́щий, щого, ч. Суддя. Вийшов судящий, на всіх позирнув (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
- судящий — СУДЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Який чинить суд. Почала [хазяйка] Івзі розказувати, як у судящих панів поводиться (Кв.-Осн., II, 1956, 282); // у знач. ім. судя́щий, щого, ч. Суддя. Вийшов судящий, на всіх позирнув (Щог., Поезії, 1958, 477). Словник української мови в 11 томах
- судящий — Судящий, -а, -е 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273. см. судній 3. Словник української мови Грінченка