товстий

Грубий, грубезний, грубенький, грубань, (вона) грубуля, гладун, (вона) гладуха, гладкий, гладючий, гладенький, гладесенький, дебелий, дебеляка, дебельний, дебелисько, кипа, киписько, черевань, череванисько, гелевач, гелех, трембухач, товпига, опасистий, огрядний, ополистий, випаслий, угодований, див. ситий, жирний, тучний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
  2. товстий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. товстий — То́встий. Масний, жирний. Всі наші ґрунти дуже добрі! Земля товста така та красна, що хоч що посій, то все пишно виросте! (Коб., Земля, 399); Правда, що корова, як робить, дає трохи меньше молока, [... Українська літературна мова на Буковині
  4. товстий — Жирний [VI] Словник з творів Івана Франка
  5. товстий — -а, -е. 1》 Який має велику, значну товщину; прот. тонкий. || Який складається з великої кількості аркушів (про книгу, зошит і т. ін.). || Дуже наповнений, набитий чим-небудь. 2》 Який має значний діаметр поперечного перерізу; великий в обхваті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. товстий — товсти́й 1. → тлустий 2 2. → тлустий 3 3. → тлустий 4 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. товстий — Не тонкий, ГРУБИЙ; (- теку) набитий; (хто) ситий, гладкий, вгодований, дебелий; (- губи) м'ясистий, опуклий; (голос) густий, басистий; (сон) міцний; товстенький, товстесенький, товстенний, товстезний, товстелезний, товстющий. Словник синонімів Караванського
  8. товстий — Товсти́й, -та́, -те́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. товстий — (великий в об'ємі) грубий, дебелий, (про людське тіло) огрядний, гладкий, опасистий, повний, розм.: тлустий, м'ясистий// як бодня, в свою шкуру не влазить. Словник синонімів Полюги
  10. товстий — товсти́й прикметник Орфографічний словник української мови
  11. товстий — ТОВСТИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику, значну товщину; протилежне тонкий. Світ потемнів у її очах, велике блискуче кружало заслало його, мов крізь товсте скло, дивиться на світ Горпина (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  12. товстий — син. бройлер, сальцесон. Словник жарґонної лексики української мови
  13. товстий — ТОВСТИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику, значну товщину; протилежне тонкий. Світ потемнів у її очах, велике блискуче кружало заслало його, мов крізь товсте скло, дивиться на світ Горпина (Мирний, І, 1954, 289)... Словник української мови в 11 томах