товстий

ТОВСТИ́Й, а́, е́.

1. Який має велику, значну товщину; протилежне тонкий.

Світ потемнів у її очах, велике блискуче кружало заслало його, мов крізь товсте скло, дивиться на світ Горпина (Панас Мирний);

Перед товстим монастирським муром крутий берег увесь поріс бур'яном (О. Довженко);

М'яко ступаючи по настилу з опалого листу, який товстим шаром лежав під деревами, .. він слухав, чи не почує десь рику оленя (С. Скляренко);

Його жилаве тіло прикривала тільки сорочка з товстого полотна (П. Панч);

// Який складається з великої кількості аркушів (про книгу, зошит і под.).

А то [хто] сидить в брилі, в киреї, З товстою книжкою в руках, І всім, бач, гонить ахінеї, І спорить о своїх правах? (І. Котляревський);

[Олімпіада Іванівна:] Все читає [Люба] книжки, он вчора купила оту товсту (показує на скляну шафу), виписки з неї робить (Леся Українка);

У товстому цератяному зшитку розгорнуто останню сторінку (Ю. Яновський);

// Дуже наповнений, набитий чим-небудь.

Угорці вишикувались у чергу, і Гриша відміряв кожному по півчерпака .. Серед інших в черзі стояв, відкотивши комір, літній мужчина в драповому пальті, з товстим портфелем під пахвою (О. Гончар);

Покінчивши з столом, Роберт перейшов до шафи, там лежали, акуратно покладені, товсті папки з різними справами (А. Хижняк).

2. Який має значний діаметр поперечного перерізу; великий в обхваті.

Внизу над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки (І. Нечуй-Левицький);

Довелося будувати міст .. Матеріалом був корабельний ліс та бухти товстих морських канатів (З. Тулуб);

Німці, шалено відстрілюючись, відступали за гранітні товсті колони (О. Гончар);

// Ситий, гладкий, з тілом, що має більшу, ніж звичайно, повноту (про людину) або вгодованість (про тварину).

А Мар'яна Не до пана Виходила гуляти, Не до пана старого, Усатого, товстого... (Т. Шевченко);

Кумою Антон Петрович давно вже намітив товсту купчиху, що так любила чайку попити, добре поїсти, уволю поспати (Панас Мирний);

Був на селі Квачан-собака, Кудлатий та товстий (Л. Глібов);

Розходились по дворах куркульські корови, дебелі та товсті, вистрибувала молода кров у дурних телят (Ю. Яновський);

// М'ясистий, жирний, округлий (про окремі частини тіла людини та тварини).

Живіт товстий, та лоб пустий (прислів'я);

Товсті губи Січкаря блищать, наче смальцем хтось їх помазав, тяжка голова соняшником нагинає плечі ближче до землі (М. Стельмах);

Обвітрене засмагле обличчя, товстий ніс і маленькі сірі пронизливі очі – ось такий був Яків Бородавка (З. Тулуб).

3. розм. Значний завширшки, широкий (звичайно про брови, вуса і т. ін.).

На широкому жовтому лобі чорніли товсті чорні брови (І. Нечуй-Левицький);

Каленик Романович, з чорною, дбайливо підстриженою бородою, з товстими, теж чорними, вусами, у новій костюмній парі, нагадував багатих синків з кінофільмів про старе життя (І. Сенченко).

4. розм. Низький, густий, басистий (про голос, звуки).

– Чорта з два просватає! – гукнув тут, як із бочки, чийсь товстий голос .. – Уже кому що, а Череванівна моя буде (П. Куліш);

– І якого тобі чорта треба? – гримнув під вікном просто Левантини сердитий товстий голос (Б. Грінченко);

А змія підслухала, як мати кликала Телесика, прийшла до берега та давай гукать товстим голосом: – Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстий — Жирний [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. товстий — (великий в об'ємі) грубий, дебелий, (про людське тіло) огрядний, гладкий, опасистий, повний, розм.: тлустий, м'ясистий// як бодня, в свою шкуру не влазить. Словник синонімів Полюги
  3. товстий — товсти́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. товстий — То́встий. Масний, жирний. Всі наші ґрунти дуже добрі! Земля товста така та красна, що хоч що посій, то все пишно виросте! (Коб., Земля, 399); Правда, що корова, як робить, дає трохи меньше молока, [... Українська літературна мова на Буковині
  5. товстий — Не тонкий, ГРУБИЙ; (- теку) набитий; (хто) ситий, гладкий, вгодований, дебелий; (- губи) м'ясистий, опуклий; (голос) густий, басистий; (сон) міцний; товстенький, товстесенький, товстенний, товстезний, товстелезний, товстющий. Словник синонімів Караванського
  6. товстий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  7. товстий — Грубий, грубезний, грубенький, грубань, (вона) грубуля, гладун, (вона) гладуха, гладкий, гладючий, гладенький, гладесенький, дебелий, дебеляка, дебельний, дебелисько, кипа, киписько, черевань, череванисько, гелевач, гелех, трембухач, товпига... Словник чужослів Павло Штепа
  8. товстий — товсти́й 1. → тлустий 2 2. → тлустий 3 3. → тлустий 4 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. товстий — син. бройлер, сальцесон. Словник жарґонної лексики української мови
  10. товстий — -а, -е. 1》 Який має велику, значну товщину; прот. тонкий. || Який складається з великої кількості аркушів (про книгу, зошит і т. ін.). || Дуже наповнений, набитий чим-небудь. 2》 Який має значний діаметр поперечного перерізу; великий в обхваті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. товстий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
  12. товстий — Товсти́й, -та́, -те́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. товстий — ТОВСТИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику, значну товщину; протилежне тонкий. Світ потемнів у її очах, велике блискуче кружало заслало його, мов крізь товсте скло, дивиться на світ Горпина (Мирний, І, 1954, 289)... Словник української мови в 11 томах