торговець

див. комерсант, купець

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торговець — торго́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. торговець — ТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов'ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, бог його святий знає (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. торговець — -вця і торгівець, -вця, ч. 1》 Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. 2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. 3》 розм. Те саме, що торговельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торговець — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
  5. торговець — ТОРГО́ВЕЦЬ, вця і ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов’ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців... Словник української мови в 11 томах
  6. торговець — рос. торговец особа, що торгує товаром, купує і продає товар. Eкономічна енциклопедія