1. Словник української мови в 11 томах

торговець

ТОРГО́ВЕЦЬ, вця і ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар.

Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов’ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, бог його святий знає (Хотк., II, 1966, 227);

Січкар.. брав у сількомі чи в продагентів законний папірець, що везе продрозверстку.. А потім тихцем збував торгівцям хліб (Стельмах, II, 1962, 36);

Конкуренція кооперативної і державної роздрібної торгівлі з приватним торговцем на ярмарках повинна стати могутнім засобом зміцнення змички міста з селом (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 230).

2. перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом.

Не спиться вам, панове в Вашінгтоні, Людською кров’ю й честю торгівці, Що посадили золото на троні, Що й родитесь з отрутою в руці? (Рильський, І, 1956, 390).

3. розм. Те саме, що торгове́льник.

— Хай у нашій кооперативній крамниці будуть такі люди, яким можна довіряти. Хоч би Василіу Бертран. Чим не торговець? Грамоту знає — хай працює! (Чаб., Балкан. весна, 1960, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торговець — торго́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. торговець — див. комерсант, купець Словник чужослів Павло Штепа
  3. торговець — ТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов'ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, бог його святий знає (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. торговець — -вця і торгівець, -вця, ч. 1》 Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. 2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. 3》 розм. Те саме, що торговельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торговець — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
  6. торговець — рос. торговец особа, що торгує товаром, купує і продає товар. Eкономічна енциклопедія