травма

Значення в інших словниках

1. травма — тра́вма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. травма — Травматичне пошкодження, РАНА; (психічна) <�нервовий> стрес. Словник синонімів Караванського
3. травма — тра́вма (від грец. τραύμα – рана) порушення цілості й функцій органів та тканин тіла людини або тварини внаслідок ушкодження їх чинниками навколишнього середовища (механічні, термічні, хімічні, електричні тощо). Психічна Т. – надмірне нервове збудження. Словник іншомовних слів Мельничука
4. травма — ТРА́ВМА, и, ж. Пошкодження тканин або органів тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо. [Терентій Йосипович:] Становище наркома критичне. Дві травми, проламано череп і удар у живіт... (О. Словник української мови у 20 томах
5. травма — -и, ж. Пошкодження тканин або органів тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо. || перев. з означ. психічний, душевний. Нервове потрясіння. Виробнича травма — травма, отримана людиною внаслідок впливу виробничих чинників. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. травма — Порушення цілісності та функцій органів і тканин тіла людини або тварини через їх ушкодження; т. механічна, термічна, хіміч., електрична. Універсальний словник-енциклопедія
7. травма — СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки.. Словник синонімів української мови
8. травма — Тра́вма, -ми, -мі; тра́вми, травм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. травма — ТРА́ВМА, и, ж. Пошкодження тканин або органів тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо. [Терентій Йосипович:] Становище наркома критичне. Дві травми, проламано череп і удар у живіт… (Корн. Словник української мови в 11 томах