1. Словник української мови в 11 томах

травма

ТРА́ВМА, и, ж. Пошкодження тканин або органів тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо.

[Терентій Йосипович:] Становище наркома критичне. Дві травми, проламано череп і удар у живіт… (Корн., І, 1955, 130);

Серйозної травми в Кузьми Кириловича не було: його Сарданапал [бугай] тільки трохи помняв, більше було переляку (Вишня, II, 1956, 90);

Однією з найтяжчих травм очей є їх опіки (Наука.., 3, 1959, 28);

// перев. з означ. психічний, душевний. Нервове потрясіння.

У розвитку базедової хвороби велике значення має психічна травма, що вказує на важливу роль кори великих півкуль у регулюванні функції щитовидної залози (Курс патології, 1956, 345);

Ремінь зробив свою огидну справу: гідність школяра розтоптана, глибока травма потрясла всю душу хлопчика (Донч., V, 1957, 521).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травма — тра́вма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. травма — Травматичне пошкодження, РАНА; (психічна) <�нервовий> стрес. Словник синонімів Караванського
  3. травма — (мед.) ушкода Словник чужослів Павло Штепа
  4. травма — тра́вма (від грец. τραύμα – рана) порушення цілості й функцій органів та тканин тіла людини або тварини внаслідок ушкодження їх чинниками навколишнього середовища (механічні, термічні, хімічні, електричні тощо). Психічна Т. – надмірне нервове збудження. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. травма — ТРА́ВМА, и, ж. Пошкодження тканин або органів тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо. [Терентій Йосипович:] Становище наркома критичне. Дві травми, проламано череп і удар у живіт... (О. Словник української мови у 20 томах
  6. травма — -и, ж. Пошкодження тканин або органів тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо. || перев. з означ. психічний, душевний. Нервове потрясіння. Виробнича травма — травма, отримана людиною внаслідок впливу виробничих чинників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. травма — Порушення цілісності та функцій органів і тканин тіла людини або тварини через їх ушкодження; т. механічна, термічна, хіміч., електрична. Універсальний словник-енциклопедія
  8. травма — СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки.. Словник синонімів української мови
  9. травма — Тра́вма, -ми, -мі; тра́вми, травм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)