трепло

Значення в інших словниках

1. трепло — трепло́ 1 іменник середнього роду весло; знаряддя для тіпання конопель трепло́ 2 іменник чоловічого або середнього роду, істота базіка зневажл. Орфографічний словник української мови
2. трепло — ТРЕПЛО́¹, а́, с. 1. Довге весло для керування човном, плотом і т. ін. 2. Дерев'яне знаряддя, формою схоже на загострене весло з короткою ручкою, об яке тіпають волокно конопель, льону, очищаючи його від костриці. ТРЕПЛО́², а́, с., вульг., рідко. Словник української мови у 20 томах
3. трепло — I -а, с. 1》 Довге весло для керування човном, плотом і т. ін. 2》 Дерев'яне знаряддя, об яке тіпають волокно конопель, льону, очищаючи його від костриці. II -а, с., вульг., рідко. Базіка, базікало, хвастун. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трепло — КЕРМО́ (пристрій для керування рухом судна, автомашини, літака тощо), СТЕРНО́, РУЛЬ, КЕ́РМА заст.; ШТУРВА́Л (на судні, комбайні, в літаку тощо); КОРМИ́ЛО заст., ДЕМЕ́НО заст., розм., ТРЕПЛО́ розм., ПРАВИ́ЛКА розм. Словник синонімів української мови
5. трепло — ТРЕПЛО́¹, а́, с. 1. Довге весло для керування човном, плотом і т. ін. 2. Дерев’яне знаряддя, формою схоже на загострене весло з короткою ручкою, об яке тіпають волокно конопель, льону, очищаючи його від костриці. ТРЕПЛО́², а́, с., вульг., рідко. Словник української мови в 11 томах
6. трепло — Трепло́, -ла с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у. Словник української мови Грінченка