1. Словник чужослів Павло Штепа

тріпати

(взуття) зношувати, зносити, позношувати, (вітром) метляти, заметляти, зметляти, пометляти, розметляти, (вовну) чухрати, вичухрувати, вичухрати, повичухрувати, зічухрувати, зічухрати, позічухрувати, начухрувати, начухрати, поначухрувати, почухрати, (волосся) куйовдити, зікуйовджувати, зікуйовдити, позікуйо'вджувати, покуйовджувати, покуйовдити, скуйовджувати, скуйовдити, поскуйовджувати, кудлати, закудлати, зікудлати, покудлати, розкудлати, кудлачити, покудлачувати, покудлатити, розкудлачувати, розкудлачити, порозкудлачувати, скудлачувати, скудлачити, поскудлачувати, кудовчити, покудовчувати, покудовчити, скудовчувати, скудовчити, поскудовчувати, (коноплю) тіпати, тіпнути, витіпувати, витіпнути, повитіпувати, натіпувати, натіпати, понатіпувати, потіпувати, потіпати, стіпувати, стіпати, постіпувати, (одяг) дерти, додерати, додерти, пододирати, надирати, надерти, понадирати, обдирати, обдерти, пообдирати, подерти, роздирати, роздерти, пороздирати, (плечі) плескати, плеснути, поплескати, (язиком) див. говорити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпати — трі́пати дієслово недоконаного виду трусити, тріпотати тріпа́ти дієслово недоконаного виду плескати; зношувати, пошкоджувати Орфографічний словник української мови
  2. тріпати — (одяг) витріпувати, обтріпувати, (чубом) стріпувати, хитати, (- серце) битися, калатати, п! ТРІПОТІТИ, док. ПОТРІПАТИ, (довго) попотріпати Словник синонімів Караванського
  3. тріпати — див. їсти; просторікувати; рвати; трясти Словник синонімів Вусика
  4. тріпати — ТРІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. тільки 3 ос., що. Із силою смикати, шарпати, бити, кидати що-небудь (про вітер, хвилі тощо). Бачу, як тріпає вітер блакитний кінець вуалі (М. Коцюбинський); А вітер волосся йому тріпав-чесав... (А. Словник української мови у 20 томах
  5. тріпати — I тр`іпати-аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Часто робити рвучкі, неширокі помахи чим-небудь; дрібно махати, трясти (у 3 знач.). || Трясти, хитати (головою, часто на знак заперечення, незгоди тощо). || Посилено, прискорено битися (про серце). 2》 перех., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тріпати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. тріпати — Трі́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тріпати — ТРІ́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Часто робити рвучкі, неширокі помахи чим-небудь; дрібно махати, трясти (у 3 знач.). Десь узявся і комар і, тріпаючи крильцями, загув у повітрі (Мирний, І, 1954, 253)... Словник української мови в 11 томах
  9. тріпати — Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш) гл. 1) Трясти, вытряхивать. Кіев. г., Волын. г. Драг. 91. Тріпай килим. Шейк. 2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. Мнж. 8. По під мостом, мостом трепле риба хвостом. Мет. Словник української мови Грінченка