тугодум

Значення в інших словниках

1. тугодум — тугоду́м іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. тугодум — ТУГОДУ́М, а, ч., розм. Те саме, що важкоду́м. – Почекай, потім... – каже він і схиляється над аркушем, на якому видно лише кілька рядочків. Ігор – тугодум. Непокірливі слова чомусь тікають од нього (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
3. тугодум — -а, ч., розм. Те саме, що важкодум. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тугодум — ВАЖКОДУ́М (про того, хто повільно думає, нешвидко вирішує), ТУГОДУ́М розм. Він взагалі важкодум і цілком неписьменний (В. Гжицький); Стулка ніколи не належав до тих тугодумів, кому нешаблонну ідею треба повторювати двічі (І. Головченко). Словник синонімів української мови
5. тугодум — ТУГОДУ́М, а, ч., розм. Те саме, що важкоду́м. — Почекай, потім… — каже він і схиляється над аркушем, на якому видно лише кілька рядочків. Ігор — тугодум. Непокірливі слова чомусь тікають од нього (Жур., Нам тоді.., 1968, 11). Словник української мови в 11 томах