1. Словник чужослів Павло Штепа

дурак

Баймуд, бевзь, бевзень, бейдак, бейдуля, бейла, бемба, благуватий, бовдур, бортак, бортуля, дурбас, дурень, дурепа, дурило, дуринда, дурнас, дурний, дурник, дурнило, дурноверхий, дурносміх, йолоп, йолуповатий, капарник, кацапина, кеп, лавута, недотепа, нездара, партач, пень, підтумак, придурок, телепень, тума, тумак, шелепа, шелепуватий, штурпак, див. бездарний, безтолковий, кретин, недоумок, ідіот, тугодум

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурак — дура́к іменник чоловічого роду, істота дурень розм. Орфографічний словник української мови
  2. дурак — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. дурак — валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти!... Фразеологічний словник української мови
  4. дурак — ДУРА́К, а́, ч., розм. Те саме, що ду́рень. Саул, не будучи дурак, Набрав гарем собі чималий Та й заходився царювать (Шевч., II, 1953, 352); — Студи, дураче, під носом вітер є! — усміхається дідусь (Багмут, Опов., 1959, 11). Словник української мови в 11 томах
  5. дурак — Дурак, -ка м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись. Мет. 459. Словник української мови Грінченка