туз

Значення в інших словниках

1. туз — туз 1 іменник чоловічого роду карта туз 2 іменник чоловічого роду шлюпка Орфографічний словник української мови
2. туз — див. ЦАБЕ; (у картах) найстарша карта. Словник синонімів Караванського
3. туз — див. пихатий Словник синонімів Вусика
4. туз — ТУЗ¹, ту́за́, ч. 1. Гральна карта з одним очком, зображеним посередині, яка в більшості карткових ігор вважається старшою в масті. – А ти бий вишником! – кричав знову Гапці, котра намірювалася бити тузом. Словник української мови у 20 томах
5. туз — А, ч. 1. Анальний отвір. ◇ Зробити в туза — провести анальний статевий акт. Коротше, його зробили в туза: зразу попустився. 2. авт. Задня частина автомобіля. ◇ Зробити в туза — стукнути машиною. Потрапив сьогодні в аварію: газелька зробила мене в туза. Словник сучасного українського сленгу
6. туз — I туза, ч. 1》 Гральна карта з одним очком, зображеним посередині, яка в більшості картярських ігор вважається старшою в масті. 2》 перен., розм. Поважна, впливова особа в якомусь колі людей, у якій-небудь сфері діяльності. II туза, ч., мор., спорт. Двовеслова легенька шлюпка на одного весляра. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. Туз — Солоне озеро в Центр. Туреччині; змінна поверхня 1600-2500 км2; влітку пересихає. Універсальний словник-енциклопедія
8. туз — ходи́ти (стоя́ти, виступа́ти) ко́зирем (короле́м, ту́зом). Триматися з погордою, зарозуміло, незалежно; хизуватися. — Да, Петре, от так справи. Мабуть, козирем ходить Пилип? Чи, може, він ще й не знає про цю замітку? — Учора Оберемок сповістив (П. Фразеологічний словник української мови
9. туз — ТУЗ¹, ту́за́, ч. 1. Гральна карта з одним очком, зображеним посередині, яка в більшості карточних ігор вважається старшою в масті. — А ти бий вишником! — кричав знову Гапці, котра намірювалася бити тузом. Словник української мови в 11 томах
10. туз — Туз, -за м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч. Словник української мови Грінченка